По суті я ніколи не приховувала чи замовчувала інформацію про те, звідки я родом (хоча в паспорті і пише якийсь Єкабпілс, ну то чисто формальності), і завжди зразу і голосно казала: "Я з Закарпаття, і так, ось вам: парадичка, киндириця, цімборашка, палинка, косиця, шваблики (і собі під ніс: "Нигди м не думала ош треба буде кождий раз коли ся з кимось знакомиш споминати всі слова, які ся говорят не по-нашому")". І ось мене з самого рання переповнює ніщо інще як гордість за Кушницю!

Я вже писала раніше про стан наших місцевих доріг. Ну тобто вони ніякі. І стан такий же. Багато разів чула, що про наші дороги думають місцеві водії, і ось НАРЕШТІ ця думка виплила в новинах! Навіть якщо у місцевих, але ж це вже щось! І я щиро рада, бо ніколи не думала, що настане день, коли Кушниця "повстане", і ось цей день настав. 

Хочу зазначити, що знаю кожного з тих, кому дали слово, а в одному з будинків під якими перекрили дорогу мені колись вручили свідоцтво про шлюб.

Щиро бажаю, щоб цю дорогу вже нарешті залатали, і справді за тиждень, бо ні їздити, ні ходити трам справді неможливо.

Дуже підтримую всіх, хто не залишився байдужим у даній ситуації, хто не побоявся камери і вніс свій внесок - всі великі молодці, а Кушниця, ясне діло, найкраща!!! (Змахую скупу сльозу :)